21.09.2026
У липні 1929 року Харкову ще зовсім небагато залишалося жити в ілюзіях відносного культурного піднесення. Протоколи засідань перевірної комісії Журалівського районного комітету КП(б)У по партосередку «Вісті-РАТАУ» за 1929-1930 роки продовжують відкривати нам залаштунки того, як звичайна бюрократична «чистка» поступово перетворювалася на тоталітарний зашморг. Комісія під головуванням Трохима Пінчука (за участі Макса Заденберга та Генріха Люшкова) […]
Детальніше...
18.09.2026
Якщо запитати випадкового перехожого про найвідоміших діячів «Розстріляного Відродження», ім’я Василя Десняка-Василенка навряд чи взагалі буде назване. Зрештою, він був критиком, публіцистом, редактором і його постать очікувано буде затінена гучнішими іменами Миколи Хвильового, Леся Курбаса чи Михайла Ялового. Проте архівно-слідча справа Десняка так само розкриває жахливу анатомію радянського тоталітарного репресивного апарату 1930-х років. Вона так […]
Детальніше...
14.09.2026
7 грудня 1933 року було підписано ордер № 32 на арешт письменника, публіциста, перекладача, колишнього члена Спілки селянських письменників «Плуг» Володимира Ґжицького. Офіційна адреса в документі свідчила про його приналежність до еліти тогочасного культурного життя: вул. Червоних письменників № 5, будинок «Слово», квартира 52. Уже наступного дня чекісти провели в оселі літератора обшук у присутності […]
Детальніше...
11.09.2026
7 грудня 1933 року було підписано ордер № 32 на арешт письменника, публіциста, перекладача, колишнього члена Спілки селянських письменників «Плуг» Володимира Ґжицького. Офіційна адреса в документі свідчила про його приналежність до еліти тогочасного культурного життя: вул. Червоних письменників № 5, будинок «Слово», квартира 52. Уже наступного дня чекісти провели в оселі літератора обшук у присутності […]
Детальніше...
10.09.2026
На вебсайті Державного архіву Харківської області у рубриці “Електронний архів” додатково оприлюднено 10 метричних книг Харківської духовної консисторії церков Зміївського повіту за 1852, 1854-1856, 1858-1860, 1862-1863, 1868 роки (ф.40, оп.105, спр.607-608, 610-611, 613-614, 628, 637, 640, 648).
Детальніше...
07.09.2026
На вебсайті Державного архіву Харківської області у рубриці “Електронний архів” додатково оприлюднено 5 справ Харківської духовної консисторії: це метрична книга м. Богодухів за 1776-1810 рр. та сповідні відомості м. Богодухів за 1836 рік (ф.40, оп.105, спр.319) та метричні книги Богодухівського повіту за 1874 рік (ф.40, оп.105, спр.403), Зміївського повіту за 1850-1853 роки (ф.40, оп.105, спр.604-606).
Детальніше...
07.09.2026
Історія російськомовного письменника єврейського походження Якова Кальницького демонструє, що навіть у часи великого терору траплялися випадки, коли трагедія доби перепліталася з інтелектуальним фарсом і неймовірною винахідливістю задля порятунку життя. На момент арешту Кальницький мешкав у Харкові на вулиці Пушкінській, 49 (згідно з даними сайту proslovo.com, до квартири 42 у будинку «Слово» він заселиться ймовірно у […]
Детальніше...
01.09.2026
У криваві роки Великого терору стандартна схема НКВС працювала як годинник: арешт, катування, вибиття вигаданих зізнань у «шпигунстві» та розстрільний вирок або багаторічні табори. Проте історія російськомовного письменника єврейського походження Якова Кальницького демонструє, що навіть тоді траплялися випадки, коли трагедія доби перепліталася з інтелектуальним фарсом і неймовірною винахідливістю задля порятунку життя. На момент арешту Кальницький […]
Детальніше...
31.08.2026
Щоб зрозуміти атмосферу 4 жовтня 1934 року, коли відбулися перші відкриті партійні збори з чистки партосередку «Березоля», варто повернутися на рік у минуле. 5 жовтня 1933 року видатного реформатора української сцени Леся Курбаса брутально усунули від керівництва театром. Звинувачення влади звучали як вирок: «націоналізм, формалізм та відрив від радянської дійсності». Але режим на цьому не […]
Детальніше...
24.08.2026
Документи Державного архіву Харківської області детально відображають процес посилення партійного тиску на українське мистецьке середовище на межі 1920-х та 1930-х років. Зокрема, матеріали фонду № Р-2755 (Управління видовищними підприємствами Харківської окружної інспектури народної освіти) містять протоколи нарад, присвячених діяльності художніх рад, та стенограми загальноміських конференцій робітників і глядачів. У цей період радянська влада впроваджувала практику […]
Детальніше...
