06.08.2026
Державний архів Харківської області продовжує систематичну роботу з цифровізації та забезпечення вільного доступу до унікальних джерел з історії Другої світової війни. Для користувачів відкрито доступ до частини документів Колекції фільтраційних справ громадян, вивезених до Німеччини з окупованої території Харківської області в період 1942–1943 років (Р-6440). Колекція налічує понад 111 тисяч одиниць зберігання фільтраційних справ, а […]
Детальніше...
03.08.2026
На вебсайті Державного архіву Харківської області у рубриці “Електронний архів” додатково оприлюднено 6 справ Харківської духовної консисторії: це 2 книги сповідних відомостей церков Харківського повіту за 1875 рік та 4 метричні книги по Харківському повіту та слоб. Заводи Вовчанського повіту за 1875 рік (Ф.40, оп.105, спр.211-216).
Детальніше...
03.08.2026
Стенограми засідань партійних чисток оргкому письменників, де фігурують відомі діячі культури (Михайло Агуф, Євген Гикиш та Петро Свашенко-Лісовий) продовжують відкривати моторошну закулісну механіку того, як функціонувала система викриття та доносів під час виявлення у своїх лавах небажаних для комуністичної партії елементів. Михайло Агуф мав не зовсім «ідеальне» минуле: за царського режиму сидів у в’язниці та […]
Детальніше...
27.07.2026
Серед опублікованих цього разу архівних документів найбільшою напругою та драматичністю вирізняється стенограма партійної чистки 1934 року одного із найвидатніших драматургів українського Розстріляного Відродження Миколи Куліша, автора відомих п’єс «Мина Мазайло», «Народний Малахій», «97», «Маклена Граса». Дослівно запротокольовані виступи Куліша та його колег-письменників, членів партійної комісії, інших «соратників» по перу відкривають моторошну картини психологічного тиску, крізь […]
Детальніше...
24.07.2026
На вебсайті Державного архіву Харківської області у рубриці “Електронний архів” додатково оприлюднено 8 метричних книг Харківської духовної консисторії по Харківському повіту за 1873-1876 роки (Ф.40, оп.105, спр.201-205, 208-210).
Детальніше...
21.07.2026
Стенограми засідань партійних чисток оргкому письменників, де фігурують відомі діячі культури (Михайло Агуф, Євген Гикиш та Петро Свашенко-Лісовий) продовжують відкривати моторошну закулісну механіку того, як функціонувала система викриття та доносів під час виявлення у своїх лавах небажаних для комуністичної партії елементів. Михайло Агуф мав не зовсім «ідеальне» минуле: за царського режиму сидів у в’язниці та […]
Детальніше...
20.07.2026
Серед опублікованих цього разу архівних документів найбільшою напругою та драматичністю вирізняється стенограма партійної чистки 1934 року одного із найвидатніших драматургів українського Розстріляного Відродження Миколи Куліша, автора відомих п’єс «Мина Мазайло», «Народний Малахій», «97», «Маклена Граса». Дослівно запротокольовані виступи Куліша та його колег-письменників, членів партійної комісії, інших «соратників» по перу відкривають моторошну картини психологічного тиску, крізь […]
Детальніше...
20.07.2026
Сторінки трьох чергових томів стенограм чистки організаційного комітету письменників продовжують відкривати нам залаштунки цього ідеологічного судилища. Як і в раніше опублікованих справах, тут продовжує розгортатися драма, де колеги зраджують колег, виправдовуються за вигадані гріхи та намагаються довести свою «кришталеву» більшовицьку чистоту. Судді чистки не шукали художньої якості, натомість вони шукали біографічні тріщини та ідеологічні коливання. […]
Детальніше...
16.07.2026
Сторінки трьох чергових томів стенограм чистки організаційного комітету письменників продовжують відкривати нам залаштунки цього ідеологічного судилища. Як і в раніше опублікованих справах, тут продовжує розгортатися драма, де колеги зраджують колег, виправдовуються за вигадані гріхи та намагаються довести свою «кришталеву» більшовицьку чистоту. Судді чистки не шукали художньої якості, натомість вони шукали біографічні тріщини та ідеологічні коливання. […]
Детальніше...
15.07.2026
Щоб зрозуміти атмосферу 4 жовтня 1934 року, коли відбулися перші відкриті партійні збори з чистки партосередку «Березоля», варто повернутися на рік у минуле. 5 жовтня 1933 року видатного реформатора української сцени Леся Курбаса брутально усунули від керівництва театром. Звинувачення влади звучали як вирок: «націоналізм, формалізм та відрив від радянської дійсності». Але режим на цьому не […]
Детальніше...
