|
|
Записи з тегом ‘будинок “Слово”’
21.07.2026
Стенограми засідань партійних чисток оргкому письменників, де фігурують відомі діячі культури (Михайло Агуф, Євген Гикиш та Петро Свашенко-Лісовий) продовжують відкривати моторошну закулісну механіку того, як функціонувала система викриття та доносів під час виявлення у своїх лавах небажаних для комуністичної партії елементів. Михайло Агуф мав не зовсім «ідеальне» минуле: за царського режиму сидів у в’язниці та […]
Детальніше...
20.07.2026
Серед опублікованих цього разу архівних документів найбільшою напругою та драматичністю вирізняється стенограма партійної чистки 1934 року одного із найвидатніших драматургів українського Розстріляного Відродження Миколи Куліша, автора відомих п’єс «Мина Мазайло», «Народний Малахій», «97», «Маклена Граса». Дослівно запротокольовані виступи Куліша та його колег-письменників, членів партійної комісії, інших «соратників» по перу відкривають моторошну картини психологічного тиску, крізь […]
Детальніше...
20.07.2026
Сторінки трьох чергових томів стенограм чистки організаційного комітету письменників продовжують відкривати нам залаштунки цього ідеологічного судилища. Як і в раніше опублікованих справах, тут продовжує розгортатися драма, де колеги зраджують колег, виправдовуються за вигадані гріхи та намагаються довести свою «кришталеву» більшовицьку чистоту. Судді чистки не шукали художньої якості, натомість вони шукали біографічні тріщини та ідеологічні коливання. […]
Детальніше...
16.07.2026
Сторінки трьох чергових томів стенограм чистки організаційного комітету письменників продовжують відкривати нам залаштунки цього ідеологічного судилища. Як і в раніше опублікованих справах, тут продовжує розгортатися драма, де колеги зраджують колег, виправдовуються за вигадані гріхи та намагаються довести свою «кришталеву» більшовицьку чистоту. Судді чистки не шукали художньої якості, натомість вони шукали біографічні тріщини та ідеологічні коливання. […]
Детальніше...
15.07.2026
Щоб зрозуміти атмосферу 4 жовтня 1934 року, коли відбулися перші відкриті партійні збори з чистки партосередку «Березоля», варто повернутися на рік у минуле. 5 жовтня 1933 року видатного реформатора української сцени Леся Курбаса брутально усунули від керівництва театром. Звинувачення влади звучали як вирок: «націоналізм, формалізм та відрив від радянської дійсності». Але режим на цьому не […]
Детальніше...
14.07.2026
Документи Державного архіву Харківської області детально відображають процес посилення партійного тиску на українське мистецьке середовище на межі 1920-х та 1930-х років. Зокрема, матеріали фонду № Р-2755 (Управління видовищними підприємствами Харківської окружної інспектури народної освіти) містять протоколи нарад, присвячених діяльності художніх рад, та стенограми загальноміських конференцій робітників і глядачів. У цей період радянська влада впроваджувала практику […]
Детальніше...
13.07.2026
За кулісами офіційних радянських документів, серед сухих протоколів та канцелярських заголовків, часом ховаються справжні людські драми. Іноді пожовклі сторінки буквально переносять нас у задушливу атмосферу партійних зборів, де вирішувалися долі української інтелігенції. У фондах колишнього партійного архіву за нудними назвами на кшталт «Протоколи засідань бюро та партзборів первинних організацій» лунають живі, сповнені відчаю та гніву […]
Детальніше...
13.07.2026
Улітку 1934 року Харків залишався епіцентром запеклої та трагічної боротьби на культурному фронті. Позаду був розгром літературного об’єднання ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) та самогубство Миколи Хвильового у 1933-му. Попереду — створення єдиної Спілки радянських письменників, покликаної остаточно уніфікувати творчість. Проміжним, але від того не менш жорстоким етапом цього процесу стали партійні чистки, зафіксовані в […]
Детальніше...
10.07.2026
Навіть на тлі масових радянських репресій доля галицької династії Крушельницьких виділяється особливою трагічністю. Це моторошна ілюстрація того, як радянська тоталітарна система послідовно й безжально винищувала українську інтелігенцію. Голова роду, Антін Володиславович Крушельницький, народився 4 серпня 1878 року в містечку Ланьцут на території сучасної Польщі. Це була людина величезного масштабу діяльності: прозаїк, драматург, публіцист і літературний […]
Детальніше...
09.07.2026
Улітку 1934 року Харків залишався епіцентром запеклої та трагічної боротьби на культурному фронті. Позаду був розгром літературного об’єднання ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) та самогубство Миколи Хвильового у 1933-му. Попереду – створення єдиної Спілки радянських письменників, покликаної остаточно уніфікувати творчість. Проміжним, але від того не менш жорстоким етапом цього процесу стали партійні чистки, зафіксовані в […]
Детальніше...
|
|
