01.09.2026
У криваві роки Великого терору стандартна схема НКВС працювала як годинник: арешт, катування, вибиття вигаданих зізнань у «шпигунстві» та розстрільний вирок або багаторічні табори. Проте історія російськомовного письменника єврейського походження Якова Кальницького демонструє, що навіть тоді траплялися випадки, коли трагедія доби перепліталася з інтелектуальним фарсом і неймовірною винахідливістю задля порятунку життя. На момент арешту Кальницький […]
Детальніше...
31.08.2026
Протоколи чисток Державного видавництва України 1929-1930 років Протоколи чисток організаційного комітету письменників, 1934 рік Стенограми харківських партійних чисток оргкому письменників 1934 року (В. Кузьмич, П. Іванов, С. Левітіна, М. Ковальчук, І. Фефер, В. Минко, Є. Гикиш, Г. Епік) Стенограми харківських партійних чисток оргкому письменників 1934 року (В. Зорін, І. Кириленко, П. Усенко, Д. Гордієнко, С. […]
Детальніше...
31.08.2026
Щоб зрозуміти атмосферу 4 жовтня 1934 року, коли відбулися перші відкриті партійні збори з чистки партосередку «Березоля», варто повернутися на рік у минуле. 5 жовтня 1933 року видатного реформатора української сцени Леся Курбаса брутально усунули від керівництва театром. Звинувачення влади звучали як вирок: «націоналізм, формалізм та відрив від радянської дійсності». Але режим на цьому не […]
Детальніше...
24.08.2026
Документи Державного архіву Харківської області детально відображають процес посилення партійного тиску на українське мистецьке середовище на межі 1920-х та 1930-х років. Зокрема, матеріали фонду № Р-2755 (Управління видовищними підприємствами Харківської окружної інспектури народної освіти) містять протоколи нарад, присвячених діяльності художніх рад, та стенограми загальноміських конференцій робітників і глядачів. У цей період радянська влада впроваджувала практику […]
Детальніше...
17.08.2026
За кулісами офіційних радянських документів, серед сухих протоколів та канцелярських заголовків, часом ховаються справжні людські драми. Іноді пожовклі сторінки буквально переносять нас у задушливу атмосферу партійних зборів, де вирішувалися долі української інтелігенції. У фондах колишнього партійного архіву за нудними назвами на кшталт «Протоколи засідань бюро та партзборів первинних організацій» лунають живі, сповнені відчаю та гніву […]
Детальніше...
10.08.2026
10 серпня 2026 року в офіційному медіацентрі ХОВА відбувся брифінг “Інформування населення про реалізацію проєкту «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”» за участі начальниці відділу організації, координації архівної справи та цифрової трансформації Державного архіву Харківської області Юлії Гриньової. Під час брифінгу говорили про мету та завдання проєкту, акцентували увагу на вже оприлюднених матеріалах щодо будівництва та мешканців […]
Детальніше...
10.08.2026
Михайло Яловий Лідія Вовчик-Блакитна, Костянтин Яловий, Ксенія Тимецька (Темецька) родина Крушельницьких
Детальніше...
10.08.2026
Навіть на тлі масових радянських репресій доля галицької династії Крушельницьких виділяється особливою трагічністю. Це наочна та моторошна ілюстрація того, як радянська тоталітарна система послідовно й безжально винищувала українську інтелігенцію. Голова роду Антін Володиславович Крушельницький був людиною величезного масштабу діяльності: прозаїк, драматург, публіцист і літературний критик. Окрім творчості, він залишив глибокий слід у педагогіці: створив кілька […]
Детальніше...
03.08.2026
Стенограми засідань партійних чисток оргкому письменників, де фігурують відомі діячі культури (Михайло Агуф, Євген Гикиш та Петро Свашенко-Лісовий) продовжують відкривати моторошну закулісну механіку того, як функціонувала система викриття та доносів під час виявлення у своїх лавах небажаних для комуністичної партії елементів. Михайло Агуф мав не зовсім «ідеальне» минуле: за царського режиму сидів у в’язниці та […]
Детальніше...
27.07.2026
Серед опублікованих цього разу архівних документів найбільшою напругою та драматичністю вирізняється стенограма партійної чистки 1934 року одного із найвидатніших драматургів українського Розстріляного Відродження Миколи Куліша, автора відомих п’єс «Мина Мазайло», «Народний Малахій», «97», «Маклена Граса». Дослівно запротокольовані виступи Куліша та його колег-письменників, членів партійної комісії, інших «соратників» по перу відкривають моторошну картини психологічного тиску, крізь […]
Детальніше...
