Теги:будинок "Слово",електронні справи,електронний архів
В історії української культури ХХ століття радянські «партійні чистки» стали інструментом остаточного упокорення творчої інтелігенції. Оприлюднені архівні документи, постанови комісії з чистки партійної організації письменників (до якої належали і члени кооперативу «Слово») яскраво документують механізм, за допомогою якого тоталітарна держава брала під абсолютний контроль не лише приватне життя митців, а й сам процес художнього мислення.
У Державному архіві Харківської області у фонді № П-99, Дзержинський районний комітет Компартії України, зберігаються протоколи партійної чистки організаційного комітету письменників, яка відбувалася влітку 1934 року.
На час проведення чистки уже вийшла постанова ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 «Про перебудову літературно-художніх організацій». За цією постановою було ліквідовано всі літературні організації, які тоді ще існували (ВУСПП, «Плуг», «Молодняк» та інші), і був створений підготовчий комітет для організації єдиної Спілки письменників СРСР і відповідні республіканські комітети.
За підсумками перших шести місяців роботи письменницької парторганізації, комісія з чистки зафіксувала перші «успіхи»: за короткий термін було розгорнуто масштабну кампанію з викриття «націоналістичних ухилів і елементів». За недовгий час партком встиг детально вивчити «партійно-громадське та творче обличчя майже половини членів організації». Форматом для цього стали розширені засідання, де влаштовували публічні обговорення індивідуальних звітів партійців та кандидатів у партію. Безкомпромісність процесу ілюструє жорстке формулювання щодо ідеологічно «неблагонадійних» авторів: «як людину з абсолютно ясною націоналістичною ідеологією – із партії виключити».
Комісія могла винести будь-який вердикт: авторам приписувалися найрізноманітніші гріхи, від «богемщини» до «дрібнобуржуазного націоналізму».
Ця чистка була набагато більш жорсткою, порівняно з 1929 роком: якщо тоді переважну більшість письменників постановили вважати за перевірених (хоча деяким оголосили догану), тепер багатьох буквально розпинали на зборах і виключили з партії.
Документи доступні для вільного завантаження.
Детальніше за посиланням: Відкриваємо архіви. Безсмертя «Слова».
Наступного тижня: Що про себе розповідали письменники? Стенограми партійних чисток: Володимир Кузьмич, Софія Левітіна, Микола Ковальчук, Ісаак Фефер, Григорій Епік та інші
