18.09.2026
Якщо запитати випадкового перехожого про найвідоміших діячів «Розстріляного Відродження», ім’я Василя Десняка-Василенка навряд чи взагалі буде назване. Зрештою, він був критиком, публіцистом, редактором і його постать очікувано буде затінена гучнішими іменами Миколи Хвильового, Леся Курбаса чи Михайла Ялового. Проте архівно-слідча справа Десняка так само розкриває жахливу анатомію радянського тоталітарного репресивного апарату 1930-х років. Вона так […]
Детальніше...
14.09.2026
7 грудня 1933 року було підписано ордер № 32 на арешт письменника, публіциста, перекладача, колишнього члена Спілки селянських письменників «Плуг» Володимира Ґжицького. Офіційна адреса в документі свідчила про його приналежність до еліти тогочасного культурного життя: вул. Червоних письменників № 5, будинок «Слово», квартира 52. Уже наступного дня чекісти провели в оселі літератора обшук у присутності […]
Детальніше...
11.09.2026
7 грудня 1933 року було підписано ордер № 32 на арешт письменника, публіциста, перекладача, колишнього члена Спілки селянських письменників «Плуг» Володимира Ґжицького. Офіційна адреса в документі свідчила про його приналежність до еліти тогочасного культурного життя: вул. Червоних письменників № 5, будинок «Слово», квартира 52. Уже наступного дня чекісти провели в оселі літератора обшук у присутності […]
Детальніше...
07.09.2026
Історія російськомовного письменника єврейського походження Якова Кальницького демонструє, що навіть у часи великого терору траплялися випадки, коли трагедія доби перепліталася з інтелектуальним фарсом і неймовірною винахідливістю задля порятунку життя. На момент арешту Кальницький мешкав у Харкові на вулиці Пушкінській, 49 (згідно з даними сайту proslovo.com, до квартири 42 у будинку «Слово» він заселиться ймовірно у […]
Детальніше...
01.09.2026
У криваві роки Великого терору стандартна схема НКВС працювала як годинник: арешт, катування, вибиття вигаданих зізнань у «шпигунстві» та розстрільний вирок або багаторічні табори. Проте історія російськомовного письменника єврейського походження Якова Кальницького демонструє, що навіть тоді траплялися випадки, коли трагедія доби перепліталася з інтелектуальним фарсом і неймовірною винахідливістю задля порятунку життя. На момент арешту Кальницький […]
Детальніше...
31.08.2026
Щоб зрозуміти атмосферу 4 жовтня 1934 року, коли відбулися перші відкриті партійні збори з чистки партосередку «Березоля», варто повернутися на рік у минуле. 5 жовтня 1933 року видатного реформатора української сцени Леся Курбаса брутально усунули від керівництва театром. Звинувачення влади звучали як вирок: «націоналізм, формалізм та відрив від радянської дійсності». Але режим на цьому не […]
Детальніше...
24.08.2026
Документи Державного архіву Харківської області детально відображають процес посилення партійного тиску на українське мистецьке середовище на межі 1920-х та 1930-х років. Зокрема, матеріали фонду № Р-2755 (Управління видовищними підприємствами Харківської окружної інспектури народної освіти) містять протоколи нарад, присвячених діяльності художніх рад, та стенограми загальноміських конференцій робітників і глядачів. У цей період радянська влада впроваджувала практику […]
Детальніше...
17.08.2026
За кулісами офіційних радянських документів, серед сухих протоколів та канцелярських заголовків, часом ховаються справжні людські драми. Іноді пожовклі сторінки буквально переносять нас у задушливу атмосферу партійних зборів, де вирішувалися долі української інтелігенції. У фондах колишнього партійного архіву за нудними назвами на кшталт «Протоколи засідань бюро та партзборів первинних організацій» лунають живі, сповнені відчаю та гніву […]
Детальніше...
10.08.2026
10 серпня 2026 року в офіційному медіацентрі ХОВА відбувся брифінг “Інформування населення про реалізацію проєкту «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”» за участі начальниці відділу організації, координації архівної справи та цифрової трансформації Державного архіву Харківської області Юлії Гриньової. Під час брифінгу говорили про мету та завдання проєкту, акцентували увагу на вже оприлюднених матеріалах щодо будівництва та мешканців […]
Детальніше...
10.08.2026
Навіть на тлі масових радянських репресій доля галицької династії Крушельницьких виділяється особливою трагічністю. Це наочна та моторошна ілюстрація того, як радянська тоталітарна система послідовно й безжально винищувала українську інтелігенцію. Голова роду Антін Володиславович Крушельницький був людиною величезного масштабу діяльності: прозаїк, драматург, публіцист і літературний критик. Окрім творчості, він залишив глибокий слід у педагогіці: створив кілька […]
Детальніше...
