25.06.2026
Що могло об’єднувати цих таких різних людей? Усі троє не були письменниками. Усі навряд чи займалися «контрреволюційною діяльністю», яку їм невблаганно приписували слідчі. Але одна спільна риса таки є: всі вони мали родичів, що вже перебували в радянських таборах. Згідно з обвинувальним вироком від 27 липня 1937 року 4-го відділу УДБ ХОУ НКВС у слідчій […]
Детальніше...
22.06.2026
У 20-30-х роках ХХ століття у партійних лавах ВКП(б) практикувалися чистки – сукупність заходів, спрямованих на перевірку відповідності членів комуністичної партії вимогам, котрі до них висувалися. За рішенням XVI всесоюзної партійної конференції 1929 року відбулася друга загальнопартійна чистка. Це була перша масштабна сталінська чистка, яка поступово трансформувала партію з порівняно дискусійного політичного організму на тоталітарну […]
Детальніше...
22.06.2026
У 1920-1930 роках у партійних лавах ВКП (б) практикувалися чистки – сукупність заходів, спрямованих на перевірку відповідності членів комуністичної партії вимогам, котрі до них висувалися. Саме явище та назву «чистка партії» більшовики запозичили у якобинців, котрі практикували подібний спосіб позбавлення від інодумців під час Великої французької революції. Перша чистка в Україні відбулася у 1921 році […]
Детальніше...
18.06.2026
На вебресурсі Суспільне. Харків опубліковано інтерв’ю начальника відділу організації, координації архівної справи та цифрової трансформації Державного архіву Харківської області Юлії Гриньової про проєкт “Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”: “Справи митців, креслення “Слова” та протоколи: Держархів Харківщини оприлюднює документи про Розстріляне Відродження”. Фото з сайту Суспільне
Детальніше...
17.06.2026
16 червня 2026 року начальник відділу організації, координації архівної справи та цифрової трансформації Державного архіву Харківської області Юлія Гриньова на запрошення журналіста, радіоведучого Філіппа Диканя взяла участь у вечірньому етері програми радіо «Накипіло». Говорили про проєкт «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”», у межах якого широкій громадськості та дослідникам презентовано оцифровані архівні матеріали, пов’язані з легендарним будинком «Слово» […]
Детальніше...
15.06.2026
Видатний український прозаїк, поет та драматург Михайло Омелянович Яловий (Юліан Шпол) був не першим мешканцем «Слова», забраним органами ДПУ, але саме з його арешту в ніч з 11 на 12 травня 1933 року в будинку розпочалося справжнє пекло. Це після його ув’язнення, вже наступного дня, 13 травня, близький друг Михайла Микола Хвильовий скоїв самогубство, залишивши […]
Детальніше...
15.06.2026
Михайло Омелянович Яловий (Юліан Шпол) – видатний український прозаїк, поет та драматург, автор поетичної збірки «Верхи» (1923 рік), роману «Золоті лисенята»(1929 рік). У літературному процесі 20-х років Яловий відомий як перший президент опозиційного до Всесоюзної спілки пролетарських письменників (ВУСПП) об’єднання ВАПЛІТЕ. Крім того, він обіймав посаду редактора Державного видавництва України (ДВУ) та видавництва «Література […]
Детальніше...
08.06.2026
У суспільній свідомості будинок «Слово» часто асоціюється з пасткою для митців, справжнісінькою чорною дірою, в якій один за одним зникали найталановитіші представники української інтелігенції. І з цим не посперечаєшся: до 1938 року з 66 квартир мешканців щонайменше 40 було репресовано. «Слово» стало трагічним символом страху та безвиході доби сталінського терору, але сама історія зведення цієї […]
Детальніше...
08.06.2026
Історія будівництва будинку “Слово” Карні справи на репресованих мешканців будинку “Слово” Протоколи ідеологічних чисток “слов’ян”
Детальніше...
08.06.2026
Як будували «Слово». З історії зведення легендарної споруди. У суспільній свідомості будинок «Слово» часто асоціюється з пасткою для митців, справжнісінькою чорною дірою, в якій один за одним зникали найталановитіші представники української інтелігенції. І з цим не посперечаєшся: до 1938 року з 66 квартир мешканців щонайменше 40 було репресовано. «Слово» стало трагічним символом страху та безвиході […]
Детальніше...