«Справа» професора Сліпанського Андрія Миколайовича» (До Дня пам’яті жертв політичних репресій)

14.05.2021

Сліпанський Андрій Миколайович – український вчений-аграрій, визначний науковий діяч, перший віце-президент Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук та один з її фундаторів, репресований радянською владою у 30-х роках ХХ століття.
Народився А.М. Сліпанський 23 вересня 1896 року у с. Ненадиха Таращанського повіту Київської губернії в селянській родині. Освіту здобував у сільськогосподарській школі в Козятині. Продовжив навчання у середньому сільськогосподарському училищі, розташованому під Харковом у Дергачах.
У 1920 році займав посаду завідувача земельного відділу Полтавського губвиконкому, з 1921 року до середини 1923-го очолював сільськогосподарське управління Київського губвиконкому, до травня 1925 року був членом правління київської філії Всеукраїнської спілки сільськогосподарської кооперації «Сільський господар». Одночасно був обраний членом Київського губвиконкому. У 1924 році Сліпанський закінчив Київський сільськогосподарський інститут. У 1925-1928 роках навчався в аспірантурі Всеукраїнської академії марксизму-ленінізму у Харкові. З 1928 року працював викладачем Харківського сільськогосподарського інституту, був обраний професором Інституту зернових культур. При створенні Українського науково-дослідного інституту економіки і організації сільського господарства А.М. Сліпанський отримав призначення на посаду заступника директора, одночасно керував кафедрою сільського господарства. У травні 1931 року був призначений першим віце-президентом новоствореної Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук.
Хвиля репресій початку 1930-х років не оминула вченого Андрія Сліпанського, якому на час арешту не виповнилося і 37 років. 2 червня 1933 року він був заарештований за надуманим обвинуваченням у причетності до підпільної організації, яка проводила боротьбу з партією і радянською владою. Ухвалою судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 26 листопада 1933 року позбавлений волі у виправничо-трудових таборах на 5 років. Термін покарання відбував у СЛОНі (Соловецькі табори особливого призначення). Ухвалою особливої наради при НКВС СРСР від 21 липня 1937 року термін покарання продовжено на 5 років. З 29 серпня 1937 року відбував термін покарання в Північсхідтабі НКВС у Магадані.
Життя колись відомого науковця обірвалося 14 лютого 1942 року. Згідно з повідомленням Інформаційного центру МВС Росії, причиною смерті було послаблення серцевої діяльності. Місцем поховання українського вченого-аграрія стало табірне кладовище на території селища Золотистий Ягоднинського району Магаданської області.
Реабілітований Ухвалою Судової колегії у кримінальних справах Верховного суду УСРС від 10 лютого 1961 року.
На виставці представлено документи із архівно-слідчої справи репресованого Андрія Миколайовича Сліпанського, що зберігаються у Державному архіві Харківської області.

Перелік документів до виставки«Справа» професора Сліпанського Андрія Миколайовича» (До Дня пам’яті жертв політичних репресій) (файл у форматі PDF – 102 Кб)